уразити — I див. уражати I. II див. вражати I … Український тлумачний словник
уразити — див. уражати … Словник синонімів української мови
вразити — I див. вражати I. II див. уразити I … Український тлумачний словник
стривожити — жу, жиш, док., перех. і без додатка. 1) Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання. •• Стриво/жити ду/шу чию порушити душевну рівновагу, схвилювати. 2) Порушити спокій, спокійний або звичайний стан кого , чого небудь. || Привести в рух,… … Український тлумачний словник
ужалити — (вжали/ти), алю/, а/лиш, перех. Док. до жалити. || Укусити, впившися жалом у тіло (про бджолу, комара, змію і т. ін.). || Поцілити, впитися в тіло (про кулю, стрілу і т. ін.). || перен. Уразити дошкульним словом, поглядом і т. ін … Український тлумачний словник
уражений — I (вра/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уразити I. || ура/жено (вра/жено), безос. присудк. сл. II див. вражений I … Український тлумачний словник
ураження — (вра/ження), я, с. 1) Дія за знач. уразити I. 2) мед.Порушення здоров я людини внаслідок дії будь яких фізичних, хімічних або біологічних факторів … Український тлумачний словник
ухопити — (вхопи/ти), оплю/, о/пиш; мн. ухо/плять; док., перех. 1) Швидко, рвучко взяти кого , що небудь, схопити. || Швидко й міцно взяти кого , що небудь за щось. || Наздогнавши або приловчившись, упіймати кого небудь. || Узявши кого небудь, помістити на … Український тлумачний словник
ущипливий — (вщи/пливий), а, е. 1) Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. || Який характеризується гостротою, дошкульністю. 2) перен. Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер,… … Український тлумачний словник
уїдливий — I = в їдливий (який полюбляє уразити словом, дошкулити докором, насміхом; який виражає образу), у[в]щипливий, колючий, дошкульний II ▶ див. дошкульний 1), нав язливий 1) … Словник синонімів української мови